Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations — офіційний стандарт ООН (документ ST/HR/PUB/20/2), за яким МКС, ЄСПЛ і національні суди оцінюють OSINT-докази у 2026 році. Українською не перекладено. Розбираємо простою мовою: 5 базових принципів, 4 стовпи ланцюга зберігання, 9-крокова методологія роботи документатора, застосування у справах МКС проти Аль-Верфаллі, Путіна, Al Hassan. З конкретними прикладами SHA-256-хешування, шаблонами звітів і поясненням, чому без цього стандарту ваша робота залишається журналістикою, а не юридичним доказом.
25 липня 2026 року на r/ClaudeAI з’явився пост, який за три дні змінив уявлення OSINT-спільноти про перелік доступних джерел. Користувач під нікнеймом -void1 показав, що звичайний пошуковий запит у Google — site:claude.ai/share — повертає сотні розмов інших людей з Claude. Оператор site:claude.ai/public/artifacts витягував створені користувачами публічні “артефакти” — веб-додатки, документи, панелі, звіти. За кілька годин соцмережі заповнилися скриншотами того, що знайшли волонтери: API-ключі, реквізити криптогаманців, резюме з іменами і телефонами, дані клінічних досліджень, робочі нотатки юриста. За оцінкою Google, до вимкнення індексації в їхньому кеші лежало близько 600 розмов. Anthropic виправила проблему за 48 годин, але Bing і сторонні скрейпери продовжували показувати проіндексований контент ще довго. Розбираємо, чому цей випадок принципово важливий для OSINT-методології, як він вписується у ширшу картину AI-платформ як джерела розвідданих, які пошукові техніки працюють, і — головне — де межа між ефективним розслідуванням і юридично небезпечним використанням.
Що конкретно сталося з технічної точки зору
Тут важливо одразу зняти неточність, яку тиражували деякі публікації. Ніхто нічого не зламував. Компанія Anthropic не зазнавала кібератаки. Її система захисту не була пробита.
Замість цього — стався збіг двох механізмів, які кожен окремо працює правильно.
Механізм 1: функція “Поділитися” в Claude. Користувач може створити публічне посилання на свою розмову з AI. Платформа показує два варіанти — “Тільки я” або “Будь-хто з посиланням”. Якщо обрати другий, генерується URL типу claude.ai/share/[унікальний-ідентифікатор], який відкриває розмову без авторизації для будь-кого, хто цей URL отримає.
Механізм 2: індексація пошуковими роботами. Коли робот Google натрапляє на посилання в загальнодоступному просторі — у пості Twitter/X, у статті блогу, у Discord-каналі, — він проходить за посиланням, читає сторінку і додає її до індексу. Це стандартна поведінка, для якої потрібне лише одне — щоб у HTML-коді сторінки не було директиви noindex.
Кожен з механізмів окремо працював як задумано. Проблема з’явилася в перетині: Anthropic не додала директиву noindex до сторінок публічних розмов. Коли користувач ділився посиланням у публічному просторі (наприклад, писав у Twitter “подивіться, як круто Claude розв’язав задачу”), робот Google це посилання підхоплював і додавав розмову до індексу.
За словами Anthropic (офіційна заява для VentureBeat): “Ми не передаємо каталоги чатів чи мапи сайту пошуковим системам як Google. Ці посилання для поширення не є вгадуваними або відкриваними, якщо люди самі не вирішать їх поширити”. Формально це правда. Але цього недостатньо для запобігання побічній індексації через посилання ззовні.
Одна відсутня директива в коді — і 600+ розмов лежать у пошуковій видачі. Виправити цю проблему технічно можна за 15 хвилин роботи розробника. Але кожна виправлена ситуація вже проіндексованого контенту вимагає окремих запитів на видалення до кожної пошукової системи і до третіх сторін, які встигли зробити копії.
За словами Daniel Glover, який аналізував цей випадок разом з попередніми: “блокування сканера ніколи не було тим елементом контролю, який запобіг би цій ситуації”. Тобто заява Anthropic про те, що вони “активно блокують сканування” (така сама заява була у вересні 2025 року), стосувалася лише прямої подачі, а не побічної індексації.
Це вже четвертий випадок за 12 місяців
Ключовий пункт для розуміння масштабу: те, що сталося з Claude — не унікальний інцидент. За останній рік ринок AI пережив принаймні чотири публічні випадки з тим самим сценарієм.
- Серпень 2025. OpenAI — публічні посилання на розмови з ChatGPT в індексі Google.
- Вересень 2025. Anthropic (перший раз) — сотні транскриптів Claude у пошуковій видачі. Forbes писав про це. Google повідомляла про майже 600 проіндексованих розмов на момент вимкнення індексації.
- Липень 2026. Anthropic (другий раз) — випадок, який ми зараз розбираємо. Та сама проблема, той же тип виправлення.
- Липень 2026 (паралельно). Perplexity — виявлено проіндексований вміст Perplexity Computer files. На момент виявлення проблему ще не було виправлено.
Патерн повторюється. Він структурний, а не помилковий. AI-платформа запускає функцію “поділитися”, користувачі активно нею користуються, після місяця-двох хтось натрапляє на видачу пошукової системи, галас у медіа, платформа за 24–48 годин додає noindex, історія тихне до наступної платформи.
Для OSINT-дослідника з цього виникає передбачувана логіка: кожен раз, коли з’являється нова AI-платформа з функцією поділитися, є вікно 6–12 місяців, протягом якого її контент буде проіндексованим у пошукових системах. Після — вікно закривається, але вже проіндексований контент залишається доступним у веб-архівах, кешах пошукових систем на певний період, у скрейпах сторонніх дослідників.
Що конкретно було в проіндексованому контенті
За зведеними даними з VentureBeat, Cybernews, Yahoo Tech, Decrypt і скриншотами користувачів у соцмережах, у пошуковій видачі знайшли такі категорії:
Технічні дані: API-ключі і токени доступу до платних сервісів (AWS, OpenAI, різні SaaS), реквізити криптогаманців включно з процесами створення нових гаманців, доступ до внутрішніх систем компаній, конфігураційні файли з паролями.
Персональні дані: повні резюме з іменами, електронними адресами, номерами телефонів, історією працевлаштування; фрагменти, які на скриншотах виглядали як номери соціального страхування США; медичні дані включно з діагнозами.
Робочі матеріали: нотатки адвоката щодо ймовірної справи про порушення етики; дані клінічних випробувань; внутрішні корпоративні обговорення стратегії; проєкти документів на етапі роботи; фрагменти комерційно чутливого коду.
Особистого характеру: особисті листування, історії стосунків з описом реальних людей, психологічні консультації, фінансові плани.
Точних цифр за категоріями немає — публікації спираються на скриншоти окремих користувачів, не на систематичний аналіз всієї індексованої бази. Але навіть цього достатньо, щоб оцінити тип чутливості.
AI-чати як новий клас OSINT-джерел
Тепер найважливіше з точки зору методології. Випадок Claude — це не одиничне явище, а прояв нової категорії джерел, з якою OSINT-спільноті доведеться навчитися працювати.
Раніше стандартний перелік відкритих джерел виглядав так: державні реєстри, сайти, соцмережі, публічні форуми, архіватори, супутникові платформи, витоки даних, публічні бази.
Тепер до цього переліку треба додати: публічний контент, згенерований людьми у взаємодії з AI-платформами.
Ця категорія має декілька специфічних властивостей, які роблять її окремо цікавою для дослідника.
По-перше, глибина розкриття вища, ніж у соцмережах. У соцмережі людина показує відредагований, соціально прийнятний образ. У розмові з AI — думає вголос, ставить справжні питання, ділиться справжніми файлами, копіює справжні документи. Кожна розмова з Claude чи ChatGPT — це фактично захалявний блокнот, куди людина записує те, що не показує іншим.
По-друге, метадані багатші. Публічна розмова з AI зазвичай містить не тільки саме питання, а й повний контекст: попередні уточнення, надані документи, комбіновані запити. Це дає розуміння не тільки того, ЩО людина шукала, а й ЯК вона мислить, які припущення робить, з якими даними працює.
По-третє, це дзеркало намірів. Якщо у соцмережі публікується результат, то в розмові з AI — процес. Дослідник бачить, як хтось готує презентацію для інвесторів, планує судову стратегію, будує фінансовий прогноз. Це рівень доступу, якого раніше можна було досягти лише через інсайдера.
По-четверте, категорія розширюється щоденно. Публічні артефакти Claude — це один вимір. Shared Chats у ChatGPT — інший. Публічні документи Perplexity — третій. Плюс схожі категорії, які існують багато років: GitHub Gists, публічні документи Google Docs, дошки Miro з відкритим доступом, публічні бази Notion, Pastebin, Trello з невірно виставленими налаштуваннями приватності. Кожен новий AI-продукт із функцією “поділитися” додає одну підкатегорію.
Пошукові техніки
Оскільки тема вже широко освітлена у публічних медіа (Reddit, VentureBeat, десятки блогів), пошукові оператори перестали бути таємницею. Наведу їх з методологічним поясненням, а не як інструкцію для необмеженого застосування (юридичні межі — окремо нижче).
Основні оператори для AI-платформ:
site:claude.ai/share— публічні розмови Claude (на момент липня 2026 частково виправлено, але кешовані сторінки ще з’являлися)site:claude.ai/public/artifacts— публічні артефакти Claude (веб-додатки, документи, панелі)site:chatgpt.com/share— публічні розмови ChatGPTsite:chat.openai.com/share— старіший формат посилань OpenAI, ще працює для архівних розмовsite:perplexity.aiз відповідними шляхами — публічні матеріали Perplexity
Оператори для суміжних категорій:
site:docs.google.comз ключовими словами — публічні документи Google Docssite:notion.soабоsite:notion.site— публічні сторінки Notionsite:pastebin.comабоsite:paste.ee— публічні тексти на pastebin-подібних сервісахsite:gist.github.com— публічні GitHub Gistssite:miro.com— публічні дошки Miro
Комбінації з ключовими словами:
Оператори вище зазвичай комбінуються з ключовими словами, які звужують пошук під конкретний тип розслідування. Наприклад, site:claude.ai/share "confidential" фільтрує лише розмови, у яких хтось використав слово “конфіденційно”. Або site:claude.ai/share "our client" — розмови, де людина обговорює клієнтів.
Пошук у веб-архівах:
Оскільки Google-індексація виправляється, але вебархіви (Wayback Machine, Archive.today) можуть містити копії — те саме шукається через них. Формат: web.archive.org/web/*/claude.ai/share/*. Це особливо корисно для контенту, який був у Google-індексі влітку 2026, але потім видалений.
Верифікація і chain of custody
Це те, де OSINT-дослідник має бути особливо обережним. Знайдений у пошуковій видачі контент AI-розмови має декілька специфічних проблем з точки зору доказовості.
Проблема автентичності вмісту. Це справжня розмова людини з AI, або хтось згенерував і потім поділився фейком? Технічно можна створити публічне посилання на розмову, у якій ти сам представив себе будь-ким. Верифікація вимагає крос-референсу з іншими джерелами: чи справді ця людина існує, чи справді має такий контекст, чи в момент розмови справді був той, ким представлявся.
Проблема автентичності ідентифікації. У розмові людина може писати від імені будь-кого. Хтось міг у розмові з Claude представитися директором конкретної компанії — це не робить його насправді директором. Ідентифікація автора публічної розмови зазвичай можлива тільки за побічними ознаками: специфіка мови, знання деталей, крос-референс з іншими згадками.
Проблема часу і контексту. URL публічної розмови Claude не містить видимої дати. Треба або спиратися на дату кешу пошукової системи, або на внутрішні маркери самої розмови (згадки подій, час), або на дату збереження у веб-архіві.
Стандарти документування:
- фіксувати повний URL знайденої сторінки (не тільки видимий вміст)
- зберігати повну версію сторінки через архіватор (Archive.today з часовою міткою)
- обчислювати контрольну суму SHA-256 збереженого файлу
- документувати пошуковий шлях: який оператор, у якій пошуковій системі, у який день і час
- фіксувати сирі метадані пошукової відповіді (номер сторінки, позицію в результатах)
Це те, що ми детально розбирали у статті про методологію OSINT-розслідування у 2026 році — все ті ж принципи застосовуються тут з подвоєною силою через специфіку AI-джерел.
Юридичні межі: коротко і практично
Не роблю з цього окремого юридичного трактату — тільки те, що дослідник має пам’ятати щохвилини.
Формально доступне ≠ вільно використовуване. Публічний URL у пошуковій системі — це формально відкрите джерело. Але подальше використання отриманої інформації підпадає під законодавство про захист персональних даних (GDPR у ЄС, український Закон про захист персональних даних), про комерційну таємницю, про інтелектуальну власність.
Правило legitimate interest. Для збору і обробки даних з AI-розмов у контексті OSINT-розслідування треба мати правову підставу — журналістський імунітет, законний інтерес, адвокатський запит, слідча дія. Просто “цікаво було подивитися” — це не правова підстава.
Уникайте прямої цитації персональних даних у публічних матеріалах. Якщо знайшли резюме чужої людини у розмові з Claude — не публікуйте її ім’я, телефон, адресу в жодному звіті чи статті. Це вже поширення персональних даних без згоди суб’єкта.
API-ключі і паролі — окрема категорія. Знайти чужий API-ключ у публічній розмові — це формально відкрита інформація. Використати цей ключ — це вже несанкціонований доступ до чужої системи, кримінально караний за законодавством більшості юрисдикцій. Правильна дія — повідомити власника через відповідальне розкриття (responsible disclosure), а не використовувати.
Матеріали адвокатів і клінічних досліджень — заборонена зона. Навіть формально відкриті матеріали адвокатів (нотатки, стратегія) можуть підпадати під адвокатсько-клієнтську таємницю у юрисдикції клієнта. Медичні дані клінічних досліджень — під HIPAA (США), GDPR (ЄС), український Закон про захист персональних даних. Ці категорії не варто торкатися взагалі, крім випадків, коли є пряма правова підстава і згода клієнта/учасника.
Що з цього робити
Для OSINT-дослідника є декілька практичних висновків.
Розширити перелік моніторингових джерел. Якщо ви ведете постійний моніторинг за темою (людина, компанія, галузь), додайте до списку джерел AI-платформи. Це можна автоматизувати через звичайні Google Alerts або через спеціалізовані інструменти.
Розробити внутрішню політику щодо використання знайденого. Не всі знайдені матеріали можна використати. Треба заздалегідь описати, які категорії ваша команда підбирає, які пропускає, які повідомляє через responsible disclosure. Це має бути письмовий документ.
Слідкувати за новими платформами. Кожна нова AI-платформа з функцією “поділитися” — це нове потенційне джерело. Актуальний список: Claude, ChatGPT, Perplexity, Gemini, Mistral Le Chat, Copilot. Кожна може відкрити або закрити індексацію у будь-який момент. За цим варто спостерігати.
Використовувати веб-архіви як backup. Оскільки платформи виправляють індексацію швидко, важливо архівувати цікавий контент у момент виявлення. Archive.today і Wayback Machine — обов’язковий інструмент.
Пам’ятати про власну експозицію. Дослідник сам є користувачем AI-платформ. Регулярно перевіряйте свої власні Shared Chats у налаштуваннях приватності Claude/ChatGPT. Не діліться публічними посиланнями на розмови, у яких ви обговорювали клієнтів, справи, конфіденційні матеріали. Якщо колись поділилися — видаліть посилання зараз.
Випадок Claude 25 липня 2026 року — це не історія про одну помилку однієї компанії. Це маніфест нової реальності, у якій AI-платформи стали структурним компонентом інтернету, і як будь-який структурний компонент — вони течуть.
Модель “публічне посилання на приватну розмову з AI” настільки ж вразлива до індексації, як була вразлива модель “фотографії у профілі Facebook” у 2010–2012 роках. Спочатку всі роблять помилки за замовчуванням, галасу немає. Потім хтось знаходить оператор пошуку, показує всім, галас, платформи додають налаштування приватності “за замовчуванням”, і поступово люди навчаються бути обережнішими. Але завжди залишається шар історичного контенту, який був відкритим у “золоту еру”.
Для OSINT-спільноти зараз — саме така “золота ера”. Кожна нова AI-платформа проходить ті самі 6–12 місяців вразливого стану. Треба навчитися працювати з цими джерелами так само методично, як ми навчилися працювати з Facebook, Instagram, Telegram — з розумінням технічних особливостей, з чіткими межами допустимого використання, з дисциплінованим документуванням, з готовністю до того, що вікно доступу закриється.
І з відповідальністю. Тому що зрештою OSINT — це не про те, що ти можеш знайти. А про те, що ти робиш зі знайденим.
Першоджерела
- Reddit — тред у сабреддіті r/ClaudeAI від користувача -void1 (25.07.2026)
- VentureBeat, “Uh-oh: Some Claude shared conversations and Artifacts appear to be indexed and publicly accessible on Google Search”: venturebeat.com
- Cybernews, “Claude chats and workspaces turn up on Google, revealing avoidable privacy flaw”: cybernews.com
- Yahoo Tech, “Claude AI Chats & Creations Found on Google, Exposing Private Data”: tech.yahoo.com
- The Hans India, “Is Anthropic leaking your chats?”: thehansindia.com
- Daniel J Glover, “Shared Claude conversations hit Google” — аналіз з контекстом попередніх випадків: danieljamesglover.com
- ExplainX, “Claude Shared Chats Indexed by Google — Fix It”: explainx.ai
- NewsCord — порівняльний аналіз 18 публікацій різних видань про цей випадок: newscord.org
Пов’язані матеріали з нашого сайту
- Що таке OSINT: пояснення для юриста, який чує це вперше
- Як побудувати доказово стійкий процес розслідування за відкритими джерелами у 2026 році: методологія для юриста
- Чому у 2026 році інструменти OSINT на GitHub гірше знаходять людей за номером телефону та адресою електронної пошти — і що з цим робити юристам
- Справа Al-Werfalli: перший ордер Міжнародного кримінального суду на основі відео з соцмереж
