Албанський дослідник Реніс Шеші у Balkan Journal of Interdisciplinary Research (2026) ставить питання, яке прямо стосується України: чи здатні гарантії статті 6 ЄСПЛ упоратися з доказами OSINT-походження. Висновок — здатні, але держави мають надати їм практичної дії, доки слідча практика не закам'яніла без процесуальних запобіжників.
В цьому розділі ще немає дописів
Міжнародні бази даних потрібні, коли об’єкт дослідження виходить за межі України: іноземна компанія, офшор, особа з активами за кордоном, санкційний фігурант. У більшості випадків структура власності прихована через ланцюги юрисдикцій, але правильна комбінація відкритих міжнародних реєстрів дозволяє цю структуру реконструювати.
Ключові міжнародні джерела
- OpenCorporates — найбільша відкрита база компаній світу, понад 200 юрисдикцій
- Companies House (Великобританія) — повна звітність британських компаній, інформація про директорів і власників
- BRIS — портал, що об’єднує реєстри юридичних осіб країн Євросоюзу
- SEC EDGAR (США) — звітність публічних американських компаній, форми 10-K, 10-Q, 8-K
- OFAC SDN List — санкційні списки США; аналоги — EU Consolidated List, UK Sanctions List
- OCCRP Aleph — масив документів і витоків з міжнародних розслідувань: Panama Papers, Paradise Papers, Pandora Papers
- ICIJ Offshore Leaks Database — публічна частина офшорних розслідувань
- Sayari Graph, Dun & Bradstreet — комерційні бази для глибокої роботи з глобальними структурами
Як комбінувати джерела
Типовий ланцюг роботи з іноземною компанією: знайти компанію в OpenCorporates → перевірити деталі в національному реєстрі (Companies House, BRIS, SEC) → перевірити санкційний статус — самої компанії і її кінцевих власників → перевірити в Offshore Leaks і Aleph на згадки в розслідуваннях → за потреби — звернутися до комерційних агрегаторів за глибшим зв’язковим аналізом.
