Албанський дослідник Реніс Шеші у Balkan Journal of Interdisciplinary Research (2026) ставить питання, яке прямо стосується України: чи здатні гарантії статті 6 ЄСПЛ упоратися з доказами OSINT-походження. Висновок — здатні, але держави мають надати їм практичної дії, доки слідча практика не закам'яніла без процесуальних запобіжників.
В цьому розділі ще немає дописів
Верифікація даних — це систематична перевірка автентичності інформації перед тим, як вона буде використана в звіті, переговорах чи доказовій базі. Особливо актуально в епоху, коли фейки, дипфейки, фальсифіковані документи і вкинуті у медіа-поле “сенсації” — щоденна реальність.
Що верифікуємо
- Фото і відео — реверс-пошук (Google Lens, TinEye, Yandex Images), аналіз метаданих, FotoForensics, InVID для відео
- Документи — перевірка реєстраційних даних, дат, підписів, шрифтів, формату; зіставлення з реєстрами
- Цитати і заяви — пошук першоджерела, перевірка контексту, виявлення вирваних з контексту фрагментів
- Веб-сторінки — Wayback Machine, Google Cache, Archive.today для перевірки оригінального змісту і дати публікації
- Аудіо і дипфейки — спеціалізовані сервіси (Resemble Detect, DeepFake Detector) і ручний аналіз артефактів
Підхід
Правило двох незалежних джерел: будь-який важливий факт повинен бути підтверджений мінімум двічі з джерел, які не є похідними одне від одного (пере-публікація однієї новини в 10 виданнях — це одне джерело). Геолокацію перевіряємо через зіставлення з картами і Google Street View. Дати — через метадані файлу, історію публікацій, архіви. Особу на фото — через біометричні маркери, оточення і деталі контексту.
