Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations — офіційний стандарт ООН (документ ST/HR/PUB/20/2), за яким МКС, ЄСПЛ і національні суди оцінюють OSINT-докази у 2026 році. Українською не перекладено. Розбираємо простою мовою: 5 базових принципів, 4 стовпи ланцюга зберігання, 9-крокова методологія роботи документатора, застосування у справах МКС проти Аль-Верфаллі, Путіна, Al Hassan. З конкретними прикладами SHA-256-хешування, шаблонами звітів і поясненням, чому без цього стандарту ваша робота залишається журналістикою, а не юридичним доказом.
Збір доказів через OSINT — це систематичний пошук і фіксація даних у відкритих джерелах для використання їх у судовому процесі. Особливість роботи в тому, щоб не просто знайти інформацію, а правильно її задокументувати: з прив’язкою до джерела, мітками часу, скріншотами в архіві, hash-сумами для перевірки незмінності.
У яких справах допомагаємо
- Інтелектуальна власність — фіксація порушення прав, недобросовісного використання знаків
- Дифамація і захист честі — фіксація поширення неправдивих відомостей
- Виконавчі провадження — пошук активів боржника, ознак приховування майна
- Сімейні спори — встановлення фактичного майнового стану, виявлення прихованих доходів
- Кримінальні справи — додаткові докази на стадії досудового розслідування і судового розгляду
- Адміністративні та податкові спори — підтвердження або спростування фактичних обставин
Як працює легалізація
Кожна знахідка фіксується через інструменти, які залишають незмінний цифровий слід: Wayback Machine, Google Cache, локальні архіватори з hash-значеннями. Скріншоти супроводжуються метаданими: точний URL, час доступу, налаштування браузера. За потреби — нотаріальне посвідчення цифрового доказу. Усі звіти оформлюються так, щоб юрист міг прямо подати їх до матеріалів справи без додаткової роботи.
