Прокурори анонімізували співучасників у справі Prince Group — а журналісти OCCRP встановили одного з них за деталями в самому обвинувальному акті. Розбираємо кейс і метод OSINT-деанонімізації: як особу викривають через зіставлення відкритих даних кількох юрисдикцій.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 990/261/25 визнала правомірним дослідження ВККС загальнодоступної та загальновідомої інформації про кандидата на посаду судді — зокрема відео з його власного YouTube-каналу, даних сайту Верховної Ради та вебсайту громадської організації — навіть за відсутності цих відомостей у досьє. Аналіз рішення крізь призму роботи з відкритими джерелами.
Розбір кейсів — аналітичний жанр, у якому ми беремо публічне, резонансне розслідування (українське або зарубіжне) і ретельно розбираємо його з OSINT-перспективи: які методи були застосовані, як автори знаходили зачіпки, що з цього можна навчитися.
Які кейси беремо
- Українські журналістські розслідування Bihus.Info, Схем, “Слідства.Інфо” — методичний розбір
- Класика від Bellingcat — кейси, які стали еталоном OSINT-методології
- Розслідування ICIJ і OCCRP — як працює методика з масивами витоків
- Резонансні судові справи, де OSINT-докази відіграли ключову роль
- Кейси сумнівної якості — розбір помилок і того, чому виявлене виглядає переконливо, але насправді ні
Чим це відрізняється від практичних кейсів
Практичні кейси — це наші власні розслідування, знеособлені. Розбір кейсів — це аналіз чужих, публічних розслідувань без потреби в знеособленні: усі факти вже у відкритому доступі. Тут ми виступаємо як критики й аналітики, а не як автори. Це особливо корисний жанр для тих, хто навчається — можна побачити роботу майстрів на реальних прикладах.
