OSINT проти кандидата: як відкриті джерела визначили результат конкурсу на посаду судді

Для спільноти, що працює з відкритими джерелами, справа № 990/261/25 цінна одним: Велика Палата Верховного Суду прямо визнала допустимим використання загальнодоступної та загальновідомої інформації як засобу оцінювання кандидата на посаду судді — навіть тоді, коли цієї інформації немає в офіційному досьє. Нижче — розбір справи саме під цим кутом, виключно на основі тексту рішення суду першої інстанції (КАС ВС від 17.11.2025) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2026.

1. Що вирішувалося

Кандидатка на посаду судді апеляційного адміністративного суду успішно склала кваліфікаційний іспит (325,6 бала з 400), проте не пройшла співбесіду: не підтвердила критерій особистої компетентності, набравши 36,25 бала з потрібних 37,5 (75 % від максимуму). До продовження участі в конкурсі забракло 1,25 бала.

Спеціальна перевірка негативної інформації не виявила (рішення ВККС від 05.05.2025 № 4/ас-25). Натомість негативні висновки Комісії ґрунтувалися, зокрема, на трьох масивах загальнодоступної інформації, зібраної з публічного простору:

1. відео на YouTube-каналі, автором якого є сама кандидатка;
2. дані офіційного вебсайту Верховної Ради України про законопроєктну роботу;
3. відомості вебсайту громадської організації про її склад.

2. Три відкритих джерела, що вплинули на результат

2.1. YouTube-канал: джерело, створене самим суб’єктом

На YouTube-каналі кандидатки 20.08.2024 було розміщено аудіовізуальний твір, де за таймкодом 0:06–0:21 вона стверджувала про дев’ять років адвокатської практики станом на серпень 2024 року. Водночас свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю було видане їй 12.12.2018 Радою адвокатів Вінницької області — тобто на момент запису відео вона не могла здійснювати адвокатську діяльність дев’ять років.

На співбесіді кандидатка спочатку зазначила, що не пригадує такого твердження, а згодом кваліфікувала його як обмовку у прямому ефірі. Комісія розцінила цю послідовність як намагання уникнути відповідальності за власні слова та зменшила бали за показником «сумлінність» на 15 балів, а також урахувала епізод в оцінці особистої компетентності.

2.2. Вебсайт Верховної Ради: перевірка заяви про досягнення

Кандидатка заявляла про активну участь у законопроєктній роботі, зокрема щодо внесення змін до законів про об’єднання територіальних громад та про співробітництво територіальних громад. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Верховної Ради України, народний депутат, помічником-консультантом якого вона працювала, подав спільно з двома іншими народними депутатами лише одну правку до законопроєкту № 6466 та дві правки до законопроєкту № 4772.

Комісія виснувала, що кандидатка не підтвердила активної участі у законопроєктній роботі, а розбіжність між публічною заявою та наявними фактичними даними може свідчити про схильність до перебільшення власного професійного внеску. На цій підставі бали було зменшено на 15 балів за показником «чесність».

2.3. Вебсайт громадської організації: відомості про склад

Комісія врахувала, що у 2023–2024 роках кандидатка отримала виплати на загальну суму понад 1 150 000 грн від Громадської організації «МИ — ВІННИЧАНИ», до команди якої, за відомостями вебсайту vinsila.vn.ua, входять народні депутати України (представники різних фракцій та груп) та депутати місцевих рад. При цьому Комісія прямо зазначила, що сама по собі співпраця з громадською організацією не може свідчити про недотримання політичної нейтральності, однак характер і масштаб взаємодії та публічна присутність у комунікаційних ініціативах можуть викликати занепокоєння у звичайної розсудливої людини. Бали за показником «неупередженість» було зменшено на 15 балів.

3. Правовий режим відкритих даних за постановою Великої Палати

Кандидатка заперечувала правомірність дослідження відео з YouTube, посилаючись на те, що відомостей про цей запис не було в досьє, а тому його дослідження порушує частину дев’яту статті 85 Закону № 1402-VIII. Велика Палата відхилила ці доводи, побудувавши правовий режим загальнодоступної інформації на кількох рівнях.

Перелік досьє не є вичерпним. Пункт 17 частини четвертої статті 85 Закону № 1402-VIII допускає включення інших відомостей, а пункт 2.16 розділу 2 Положення прямо передбачає, що для встановлення відповідності кандидата може бути досліджено загальновідому і загальнодоступну інформацію.

Суд надав визначення обох понять. Спираючись на тлумачний словник української мови, Велика Палата розмежувала: загальнодоступною слід вважати інформацію, доступ до якої може отримати будь-хто; загальновідомою — інформацію, що є відомою невизначеному колу осіб і не потребує спеціального поширення чи доведення до відома.

Попереднє включення до досьє не є обов’язковим. З огляду на природу такої інформації суд визнав, що відсутні підстави вважати порушеними права кандидата на завчасне ознайомлення з нею.

Концепція публічного образу. Велика Палата виснувала, що інформація, добровільно оприлюднена кандидатом на загальнодоступному, публічному ресурсі та яка перебуває у відкритому доступі, є частиною його публічного образу і обґрунтовано може бути обговорена членами Комісії. У цій справі аргумент був підсилений тим, що відео розміщене на належному кандидатці YouTube-каналі, а сама вона є автором досліджуваної інформації, а тому апріорі вважається ознайомленою з її змістом.

Процедурний запобіжник. Суд зазначив, що в разі неготовності обговорювати загальновідому і загальнодоступну інформацію кандидат не позбавлений права заявити клопотання про оголошення перерви (пункт 6.29 розділу 6 Положення).

4. Межі судового контролю та вимоги до висновків

Велика Палата, з посиланням на практику ЄСПЛ (рішення у справах «Волохи проти України», «Мелоун проти Сполученого Королівства», «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки», «Брайян проти Сполученого Королівства», «Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру», «Путтер проти Болгарії»), нагадала, що надання органу необмеженої дискреції несумісне з принципом верховенства права. Суди повинні проконтролювати, чи не є висновки органу довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або помилковими щодо фактів.

Суд також визнав, що рішення ВККС зачіпає право кандидата на повагу до приватного життя за статтею 8 Конвенції в аспекті доступу до обраної професії, і має оцінюватися за трьома аспектами — законності, законної мети та необхідності у демократичному суспільстві.

Підсумкова позиція: судовий контроль за рішеннями Комісії не має всеосяжного характеру і не передбачає повторного оцінювання судом рівня відповідності кандидата критеріям. Судове втручання можливе у випадках порушення процедури оцінювання, перевищення Комісією повноважень, ухвалення рішення неповноважним складом, а також у випадках ухвалення рішення за явної його необґрунтованості та свавільності висновків. Сама по собі незгода кандидата з виставленими балами підставою для втручання суду не є.

5. Практичні висновки

Самостійно оприлюднений контент є предметом дослідження. Інформація, добровільно розміщена кандидатом у публічному просторі, зокрема на власному YouTube-каналі, вважається частиною його публічного образу; її автор апріорі вважається ознайомленим з її змістом.

Верифікація за офіційним реєстром є вирішальною. Обидва фактичні епізоди, покладені в основу негативних висновків, трималися на зіставленні заяви кандидатки з незалежним первинним джерелом — датою у свідоцтві адвоката та даними офіційного вебсайту Верховної Ради.

Точна локалізація джерела має значення. У рішенні фігурує конкретний таймкод відео (0:06–0:21) та дата його публікації (20.08.2024).

Слід розрізняти факт та індикатор. Датована розбіжність щодо стажу та непідтверджені дані про законопроєктну роботу оцінені як фактичні розбіжності. Натомість щодо показника «неупередженість» сама Комісія визнала, що співпраця з громадською організацією не доводить політичної заангажованості, і оперувала категорією занепокоєння звичайної розсудливої людини.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2026 у справі № 990/261/25 є остаточною та оскарженню не підлягає. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.11.2025 залишено без змін.

Джерела

• Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2026 у справі № 990/261/25 (провадження № 11-467заі25): https://reyestr.court.gov.ua/Review/134833413
• Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.11.2025 у справі № 990/261/25 (адміністративне провадження № П/990/261/25): https://reyestr.court.gov.ua/Review/131838884