Албанський дослідник Реніс Шеші у Balkan Journal of Interdisciplinary Research (2026) ставить питання, яке прямо стосується України: чи здатні гарантії статті 6 ЄСПЛ упоратися з доказами OSINT-походження. Висновок — здатні, але держави мають надати їм практичної дії, доки слідча практика не закам'яніла без процесуальних запобіжників.
Питання допустимості доказів із відкритих джерел перейшло з академічної площини до залу міжнародних трибуналів. Супутникові знімки, відеозаписи з TikTok, метадані з Telegram, верифіковані Bellingcat матеріали — усе це фігурує в провадженнях Міжнародного кримінального суду, Європейського суду з прав людини та національних судів у справах щодо подій в Україні. Водночас правила доказування, сформовані в епоху паперових документів і свідків у залі суду, лише починають адаптуватися до цифрової реальності. Як суд встановлює автентичність відео, зробленого анонімом? Якою має бути методологія верифікації, щоб результат витримав перевірку захистом? Що відрізняє OSINT-доповідь, прийнятну як експертний висновок, від звичайної журналістської публікації?
Цим питанням присвячений аспірантський семінар «From OSINT to conviction: admissibility and reliability of open-source evidence in international adjudication», який відбудеться на Факультеті правничих наук НаУКМА.
Чому це важливо
Для української юридичної спільноти тема має не лише теоретичний, а й цілком прикладний вимір. Документування воєнних злочинів, фіксація обстрілів цивільної інфраструктури, ідентифікація військовослужбовців РФ за публікаціями в соцмережах, побудова справ для МКС і національних судів — усе це спирається на докази, зібрані з відкритих джерел. Чим вищі стандарти допустимості й достовірності цих доказів вибудує практика, тим складніше буде поставити під сумнів результат у конкретному провадженні. І навпаки — кожен процесуальний провал у роботі з OSINT-матеріалами створює прецедент, яким користуватиметься захист у наступних справах.
Доповідач і дискутанти
Андрій Ільченко, аспірант кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА, представить результати свого дослідження методології оцінки OSINT-доказів у практиці міжнародних судових установ.
Модерує семінар Катерина Бусол, к.ю.н., доцентка кафедри міжнародного та європейського права ФПвН НаУКМА, наукова керівниця доповідача. Опонує Христина Гавриш (Khrystyna Gavrysh) — старша наукова співробітниця з міжнародного права юридичного факультету Університету Феррари (Senior Research Fellow in International Law, Department of Law, University of Ferrara, Italy).
Коли і як долучитися
8 червня 2026 року, понеділок, 15:00 (за київським часом). Семінар проходитиме онлайн українською мовою на платформі Zoom.
- Покликання: us02web.zoom.us/j/84381506599
- Ідентифікатор конференції:
843 8150 6599 - Код доступу:
440753
Регламент
Захід триватиме годину. Перші десять хвилин — відкриття та вступне слово модераторки, далі двадцять хвилин відведено на презентацію аспіранта, ще двадцять — на запитання та загальну дискусію. На завершення — коментар наукової керівниці та підсумкові репліки учасників.
Долучитися можуть усі охочі. Семінар буде особливо корисним практикам, які працюють з документуванням воєнних злочинів, дослідникам міжнародного гуманітарного права, юристам у сфері міжнародного судочинства та студентам відповідних спеціальностей.
Анонс підготовлено за матеріалами Факультету правничих наук НаУКМА. Оригінал — law.ukma.edu.ua.
