Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations — офіційний стандарт ООН (документ ST/HR/PUB/20/2), за яким МКС, ЄСПЛ і національні суди оцінюють OSINT-докази у 2026 році. Українською не перекладено. Розбираємо простою мовою: 5 базових принципів, 4 стовпи ланцюга зберігання, 9-крокова методологія роботи документатора, застосування у справах МКС проти Аль-Верфаллі, Путіна, Al Hassan. З конкретними прикладами SHA-256-хешування, шаблонами звітів і поясненням, чому без цього стандарту ваша робота залишається журналістикою, а не юридичним доказом.
Майнові декларації українських посадовців давно відкриті, але працювати з ними вручну — повільно й виснажливо. Condemno робить за кілька хвилин те, на що в реєстрі НАЗК ідуть години: збирає всі декларації особи, зводить їх у хронологію й показує, де варто придивитися. Розповідаю, чим цей інструмент корисний юристу, і показую його в дії на одній публічній декларації — Петра Порошенка.
Що таке Condemno — коротко
Це аналітична платформа створена через ШІ для роботи відкритими публічними даними з реєстру декларацій. Сам по собі сервіс не створює нової інформації — він переобробляє те, що вже є в реєстрі декларацій НАЗК, реєстрі судових рішень і статистиці Держстату. Його цінність суто практична: замість того щоб вручну відкривати декларацію за декларацією і зводити цифри в табличку, ви одразу отримуєте готову аналітичну картину майнового стану особи за всі роки, з підсвіченими розбіжностями й переходами до пов’язаних компаній та осіб.
Доступ до повного функціналу — для журналістів, державних інституцій та активістів після перевірки.

Як з’явився інструмент
Найкраще про походження Condemno розповів його автор, Ігор Білик, у публічному дописі (червень 2026 року), — і ця історія варта переказу, бо пояснює, чому інструмент так точно лягає в юридичну роботу.
У грудні 2023 року, працюючи помічником члена Вищої ради правосуддя, автор зіткнувся з конкретною рутиною: до ВРП почали надходити рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо 460 кандидатів на посаду судді вперше, і кожного треба було перевірити на доброчесність. Правильний підхід при колегіальному розгляді вимагав вивчати не лише «своїх» кандидатів, а всіх, щодо кого член колегії голосує, — тобто близько 150–170 осіб, іноді по 20–25 за два дні.
У кожного кандидата — 5–10 річних декларацій. І кожну треба не просто прочитати, а звести докупи: вхідний залишок активів, доходи й витрати року, ринкові ціни на авто й нерухомість, перерахунок валютних заощаджень за курсом, пошук майна, не відображеного в попередніх періодах. Уручну це 2–4 години на одну особу — повільна й помилконебезпечна механічна робота з калькулятором.
Розв’язок почався з методології, а не з коду. Ідея проста: розмістити декларації хронологічно й переглядати потоково, підбиваючи після кожного року підсумок — вхідний залишок, дохід, витрати, вихідний залишок. Автор жартома називає це «вертикальною школою» перевірки декларацій: переконати членів комісій можна, а числа — ні. За вихідні він написав перший код, що витягував декларації з сайту НАЗК, зводив несумісні схеми в єдиний масив і виводив усе одним полотном; найважчим було нормалізувати різні формати без документації. До понеділка вже працював прототип — і час на одного кандидата впав із кількох годин до 10–30 хвилин.
Далі система обростала функціями, які ми сьогодні й бачимо в інтерфейсі: автоматична ринкова оцінка нерухомості, синтетичні записи за роки без декларацій, маркування ризику по кожному об’єкту, умовні витрати на проживання за даними статистики, генерація аналітичної довідки у форматі DOCX, перерахунок за курсом НБУ, нормалізація адрес і марок авто, графіки та майновий таймлайн. Паралельно було написано методичний посібник приблизно на сотню сторінок.

Навіщо це юристу
Декларація — це структуроване джерело про активи, доходи, пов’язаних осіб і дати виникнення прав. Тобто рівно те, що потрібно в майнових і сімейних спорах, в антикорупційних провадженнях, при перевірці контрагента-PEP чи оцінці перспектив цивільної конфіскації необґрунтованих активів. Condemno не замінює юридичний аналіз — він прибирає рутину на етапі скринінгу, щоб ви відразу бачили, за що зачепитися.
Інструмент у дії: декларація Петра Порошенка
Я взяв саме цю декларацію, бо вона складна: понад сто джерел доходу, активи в десятках юрисдикцій, корпоративні структури. Якщо інструмент справляється з нею, він справиться з типовою декларацією будь-якого чиновника. І найважливіше застереження — до будь-яких цифр: задекларований дохід — це розкритий дохід. Велика сума в декларації не є ознакою порушення; це те, що особа сама показала державі. Усе, що дає сервіс, — підстава для перевірки, а не висновок.
Перше, що видно при відкритті, — хронологія доходів. Сервіс зводить роки в одну лінію, і динаміка читається за секунди: близько 162 млн грн задекларованого доходу за 2021 рік проти приблизно 4,62 млрд грн за 2024-й. Сам по собі такий стрибок нічого не доводить — питання лише в тому, чи має він пояснене джерело. І воно тут же поруч: основу доходу складають дивіденди українського інвестфонду та швейцарської структури, а також надходження від погашення державних облігацій. Коли джерело ідентифіковане й законне, конструкція незаконного збагачення не працює — вона стосується активів, що перевищують законні доходи, а не самих доходів.

Далі сервіс рахує фінансову динаміку — простий графік, де поряд ідуть доходи, витрати й накопичений капітал. Тут варто знати дві речі. Перша: все стартує з 2015 року, але це не «початок статків», а початок обов’язкового декларування. Друга: висота кривої накопиченого капіталу сама собою ні про що не свідчить — юридично цікавий лише непояснений приріст відносно сукупних задекларованих доходів. У нашому прикладі доходи оджерелені, тож такого розриву крива не показує.

Коли доходимо до конкретних активів, вмикається найкорисніше — звірка з реальною вартістю. Будинок у Козині площею понад 1300 кв. м задекларований з обліковою вартістю 30 млн грн; для об’єкта такого класу під Києвом це явно нижче ринку. Те саме з транспортом: задекларовану ціну авто (у прикладі — Volvo S90 T8, Mercedes S-класу) сервіс зіставляє з медіаною по тій самій моделі з усієї бази НАЗК. Розбіжність униз — привід перевірити можливе заниження. При цьому два службові Mercedes у декларації оформлені на партію, а особі належать лише на праві користування — і це окремий сигнал: користування не дорівнює власності.

Нарешті, інструмент будує граф пов’язаних осіб — від фізособи до її корпоративних прав, далі до бенефіціарів і компаній. У прикладі це дружина як окремий суб’єкт декларування, профільні юрособи за кодом ЄДРПОУ і свіжий аграрний кластер ТОВ, оформлений у 2024–2025 роках. Окремо інструмент позначає об’єкти, що оформлені на третіх осіб, але мають ознаки фактичного контролю декларанта за частиною 3 статті 46 Закону «Про запобігання корупції». Тут — важлива межа для блогера й для юриста: серед цих третіх осіб є звичайні приватні громадяни. У робочому файлі їхні імена доречні, у публікації — ні; називати непублічних людей і будувати навколо них здогади про «номінальне володіння» означає вийти за межі і журналістської етики, і захисту персональних даних. Тому в статті вони лишаються знеособленими, а поіменно фігурують лише сам декларант і відкриті юрособи.

Де інструмент закінчується
Чесна стаття про інструмент мусить показати і його межі. Condemno успадковує помилки реєстру: дублі декларацій, занижені облікові вартості, грубу оцінку побутових витрат зі статистики. Його синтетичні підрахунки місцями збоять — у цьому самому прикладі річний дохід 2024 року в одному з режимів відобразився як нульовий, хоча реально становив мільярди. Це найкраща ілюстрація головного правила: скриншот сервісу — не доказ. Для суду посилаються на первинний документ НАЗК, а сервіс використовують, щоб швидко цей документ знайти.
І ще: інструмент бачить лише Україну. Коли слід веде в іноземні активи — а в нашому прикладі це швейцарські структури й рахунки за кордоном, — далі працюють інші інструменти: OpenSanctions, Aleph від OCCRP, OpenCorporates. Для українських компаній і зв’язків логічне продовження — YouControl чи Опендатабот.
Підсумок
Condemno — це акселератор на етапі скринінгу майнового стану публічної особи, і в цій ролі він зроблений грамотно: за хвилини дає те, на що раніше йшов день. Але він лишається інструментом генерування гіпотез, а не доказів. Кожен сигнал, який він підсвічує, доводиться до першоджерела, кожна цифра звіряється з декларацією, а наскрізним принципом залишається презумпція невинуватості. За цих умов інструмент економить найдорожче — час, який юрист витрачає не на пошук, а на власне юридичну роботу.
Цифри взято з декларацій, оприлюднених у відкритому реєстрі НАЗК. Історію створення інструмента переказано за публічним дописом його автора. Приклад наведено виключно для демонстрації роботи інструмента й не містить тверджень про правопорушення. Інтерпретація — авторська; матеріал не є юридичною консультацією.
🔗 condemno.com · 🔗 Реєстр декларацій НАЗК
