Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations — офіційний стандарт ООН (документ ST/HR/PUB/20/2), за яким МКС, ЄСПЛ і національні суди оцінюють OSINT-докази у 2026 році. Українською не перекладено. Розбираємо простою мовою: 5 базових принципів, 4 стовпи ланцюга зберігання, 9-крокова методологія роботи документатора, застосування у справах МКС проти Аль-Верфаллі, Путіна, Al Hassan. З конкретними прикладами SHA-256-хешування, шаблонами звітів і поясненням, чому без цього стандарту ваша робота залишається журналістикою, а не юридичним доказом.
Швидкий старт
Безкоштовне браузерне розширення для верифікації відео і зображень — стандарт у журналістиці, OSINT і правозахисній роботі. 57 000+ активних користувачів щотижня (журналісти, фактчекери, OSINT-дослідники, правоохоронці). Розроблено в рамках європейських проєктів InVID, WeVerify і VeraAI з фінансуванням ЄС. Інститут Пойнтера (IFCN) назвав його «одним із найпотужніших інструментів для виявлення дезінформації онлайн».
Доступ
🔓 Повністю безкоштовно; ⚠️ деякі розширені функції (Twitter SNA, CheckGIF, експорт GIF) — тільки після реєстрації для журналістів, фактчекерів і дослідників
Назва (актуальна): InVID-WeVerify VeraAI extension (також відоме як Fake News Debunker)
Сайт: weverify.eu
Браузери: Chrome, Firefox, Microsoft Edge, Brave, Vivaldi (через Chrome Web Store і Firefox Add-ons)
Розробник: AFP Medialab R&D (Франція) + консорціум європейських партнерів
Походження: проєкти InVID (2016-2018) + WeVerify (2018-2021) + VeraAI (поточний)
Нагорода: 2021 US Paris Tech Challenge first prize (US Department Global Engagement Center)
Інструменти у наборі
📋 Базові інструменти (для всіх користувачів):
- Витяг ключових кадрів (Keyframes) — розбиває відео на ключові кадри для зворотного пошуку
- Зворотний пошук зображень — на витягнутих кадрах через Google, Bing, TinEye, Baidu, Yandex (⚠️ Yandex не рекомендується)
- Лупа (Magnifier) — для розгляду деталей зображення
- Витяг метаданих — EXIF/IPTC для фото і відео
- Криміналістичний аналіз — інтеграція з аналізом рівня помилок (ELA)
- Розширений пошук у Twitter/X — зручний інтерфейс
- Зворотний пошук мініатюр YouTube — для відео
- Розпізнавання тексту (OCR) — витяг тексту з зображень
- Пошук фактчеків — у міжнародній базі IFCN
- Контекстний аналіз зображень — у Facebook і Twitter
📋 Розширені інструменти (для зареєстрованих фактчекерів):
- Аналіз соціальних мереж Twitter — для виявлення координованих кампаній
- CheckGIF — демонстрація маніпуляцій (порівняння оригіналу і підробки)
- База відомих фейків (DBKF) — пошук у базі даних дезінформації
- Детектор синтетичних зображень (vera.ai) — для виявлення зображень від штучного інтелекту
- Детектор клонованих голосів (Hiya.com після придбання Loccus) — для голосових дипфейків
- Архівація доказів дезінформації (WACZ) — для зберігання матеріалів
- Віртуальний помічник — гід по інструментах
Як це працює (5 кроків)
- Завантажити з Chrome Web Store або Firefox Add-ons (шукати «InVID WeVerify VeraAI» або «Fake News Debunker»)
- Клікнути правою кнопкою на зображення/відео → вибрати «InVID-WeVerify» з контекстного меню
- Для відео: вибрати вкладку «Keyframes» → вставити посилання на YouTube/Facebook/Twitter відео → отримати ключові кадри
- Запустити зворотний пошук на кадрах через Google/Bing/TinEye — знайти оригінальне джерело
- Зберегти скриншоти результатів і архів через WACZ для долучення до справи
Типові кейси для адвоката
🎯 Кейс 1: Перевірка фейкового відео в кримінальній справі
У справі є відео нібито з місця події. Через InVID: витяг ключових кадрів + зворотний пошук показує, що відео взято з YouTube-каналу 2019 року про зовсім іншу подію в іншій країні. Підстава для відхилення доказу і подання заяви про введення в оману (ст. 384 КК).
🎯 Кейс 2: Дифамаційна справа — оригінальний контекст відео
Опонент опублікував обрізаний фрагмент відео клієнта в негативному контексті. Через InVID: знаходимо повне оригінальне відео на YouTube — у повному контексті заява клієнта виглядає інакше. Доказ для позову про захист гідності і честі (ст. 297 ЦК).
🎯 Кейс 3: Виявлення дипфейку голосу/відео
Клієнту шантажують аудіозаписом нібито його голосу з компрометуючими заявами. Через InVID (для зареєстрованих фактчекерів): детектор клонованих голосів показує характерні артефакти штучної генерації. Підстава для звернення до кіберполіції (ст. 190 КК — шахрайство; ст. 297 ЦК — захист гідності).
🎯 Кейс 4: Архівація доказів дезінформації для суду через WACZ
У виборчій справі потрібно зберегти доказ публікації фейкового відео в соцмережі (відео може бути видалене). Через InVID: архівація через WACZ створює офіційний веб-архів зі скриншотами, посиланнями і метаданими. Долучається до позову про неправдиву інформацію (ст. 277 КК).
Сильні і слабкі сторони
✅ Сильні:
- Повністю безкоштовно для базового функціоналу
- Найбільш повний набір інструментів верифікації в одному місці
- Стандарт у Bellingcat, Amnesty International, AFP, BBC
- Підтримка усіх популярних соцмереж (YouTube, Facebook, Twitter/X, TikTok, Instagram)
- Архівація через WACZ — для збереження доказів
- Детектор AI-зображень і голосових дипфейків
- Контекстне меню браузера — швидкий запуск через правий клік
- Регулярні оновлення через EU-фінансування
⚠️ Слабкі:
- Advanced функції — тільки для зареєстрованих журналістів і фактчекерів
- НЕ дає однозначної відповіді «фейк/не фейк» — лише інструменти для дослідження
- Інтерфейс переважно англійською (з підтримкою кількох мов)
- Залежність від сторонніх сервісів (Google, Bing, TinEye)
- Yandex Images у списку зворотного пошуку — НЕ рекомендується для українських юристів
- Криві навчання — потребує практики для повного використання
- Браузерні дозволи — потребує доступу до даних з вебсторінок
Як використовувати в суді / для адвокатського запиту
📋 Як доказ у суді:
- Скриншоти результатів InVID — це матеріали попереднього дослідження, а не остаточний доказ
- Для суду — обов’язкова експертно-технічна експертиза (ст. 102 ЦПК, ст. 84 КПК)
- WACZ-архіви — приймаються як веб-архівні докази (особливо для зникаючого контенту)
- Результати InVID — підстава для клопотання про призначення експертизи
📋 Адвокатський запит (ст. 24 Закону «Про адвокатуру»):
- Запит до YouTube/Meta/X про оригінальну дату і автора публікації
- Запит про призначення комп’ютерно-технічної експертизи (ст. 242 КПК)
- Запит до МВС (НДЦ — Науково-дослідний центр експертизи)
- Запит до СБУ (Український НДІ спеціальної техніки і судових експертиз)
📋 Юридичні підстави:
- Закон «Про судову експертизу» (Україна)
- Стаття 242 КПК — призначення експертизи
- Стаття 102 ЦПК — види доказів (висновки експертів)
- Стаття 84 КПК — доказування у кримінальному провадженні
- Стаття 358 КК — підробка документів
- Стаття 190 КК — шахрайство (для дипфейків)
- Стаття 277 КК — поширення неправдивих відомостей
- Стаття 297 ЦК — захист гідності, честі, ділової репутації
- Стаття 24 Закону «Про адвокатуру»
⚠️ Особливо важливо: InVID — це «швейцарський ніж» для верифікації, а не магічне рішення. Він допомагає знайти контекст і виявити маніпуляції, але остаточний висновок дає тільки експертно-технічна експертиза від акредитованого експерта (НДЦ МВС, КНДІСЕ, НДЕКЦ).
Альтернативи у каталозі
- FotoForensics — для базового аналізу рівня помилок зображень
- Forensically (29a.ch) — для повного криміналістичного аналізу зображень
- Google Lens — для зворотного пошуку зображень
Інші інструменти для верифікації відео (поза каталогом):
- YouTube DataViewer (Amnesty International) — для перевірки відео YouTube
- Citizen Evidence Lab — методологія від Amnesty
- Bellingcat OSINT toolkit — повний набір інструментів
- Frame by Frame — для покадрового аналізу відео
Корисні посилання
🔗 weverify.eu/verification-plugin — офіційний сайт
🔗 Chrome Web Store — пошук «InVID WeVerify VeraAI»
🔗 Firefox Add-ons — пошук «Fake News Debunker»
🔗 vera.ai — проєкт vera.ai (детектор AI-зображень)
🔗 citizenevidence.org — методологія Amnesty International
🔗 bellingcat.com — приклади використання
